РІВНЕВА МОДЕЛЬ МОВНИХ МАРКЕРІВ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНСЬКОМУ МЕДІАПРОСТОРІ
DOI:
https://doi.org/10.46299/j.isjel.20260505.01Keywords:
мовні маркери, безпека, сек’юритизація, десек’юритизація, медіадискурсAbstract
У роботі запропоновано впорядковану за рівнями мовної системи класифікацію маркерів (де)сек’юритизації, яка інтегрує концепції безпекових студій із сучасними медіадослідженнями та мовознавчими методами. Спираючись на теоретичний доробок Копенгагенської і Паризької шкіл та новітні дослідження, сек’юритизацію та десек’юритизацію висвітлено як альтернативні медіадискурсивні практики, основними репрезентантами яких є мовні одиниці. Розроблений мовний інструментарій дає змогу декодувати мобілізаційні або маніпулятивні технології в українському медіапросторі, виявляти приховані механізми формування безпекового ландшафту та аналізувати журналістські практики щодо конструювання або деконструювання загрози у традиційних і новітніх медіа.References
Кияк, М. Т. (2023). Сек’юритизація суспільно-політичного простору України перед лицем збройної агресії. В О. О. Рафальський & О. М. Майборода (Ред.), Адаптивні зміни політичного поля України в умовах війни (с. 655–668). ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Кулик, В. (2010). Дискурс українських медій: ідентичності, ідеології, владні стосунки. Критика.
Парахонський, Б., & Яворська, Г. (2019). Онтологія війни і миру. Безпека, стратегія та сенс. НІСД.
Потєхін, О., & Клименко, Ю. (2023). Геополітика проти безпеки: союзницьке стримування агресії в Європі ХХ – початку ХХІ ст. Дух і літера.
Снитко, О. С. (2020). Стратегічні наративи в системі механізмів протидії інформаційним впливам. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, (40), 99–119. https://doi.org/10.17721/APULTP.2020.40.99-118
Baele, S. J., & Sterck, O. C. (2015). Diagnosing the securitisation of immigration at the EU level: A new method for stronger empirical claims. Political Studies, 63(5), 1120–1139. https://doi.org/10.1111/1467-9248.12147
Balzacq, T. (Ed.). (2011). Securitization theory: How security problems emerge and dissolve. Routledge.
Bender, E. M., Gebru, T., McMillan-Major, A., & Shmitchell, S. (2021). On the dangers of stochastic parrots: Can language models be too big? In Proceedings of the 2021 ACM Conference on Fairness, Accountability, and Transparency (FAccT '21) (pp. 610–623). Association for Computing Machinery. https://doi.org/10.1145/3442188.3445922
Buzan, B., Wæver, O., & de Wilde, J. (1998). Security: A new framework for analysis. Lynne Rienner Publishers.
Hansen, L. (2012). Reconstructing desecuritisation: The normative-political in the Copenhagen School and directions for how to apply it. Review of International Studies, 38(3), 525–546. https://doi.org/10.1017/S0260210511000581
Umansky, N. (2024). Who gets a say in this? Speaking security on social media. New Media & Society, 26(11), 6115–6132. https://doi.org/10.1177/14614448221111009
Wodak, R., & Meyer, M. (2001). Methods of critical discourse analysis. SAGE Publications.
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright (c) 2026 Баландіна Надія
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
