ТУРИСТИЧНИЙ ДИСКУРС ЯК СТУКТУРНО-ДЕТЕРМІНОВАНИЙ ВИЯВ КОМУНІКАЦІЇ В СФЕРІ ТЕРИЗМУ
Keywords:
дискурс-аналіз, туризм, дослідження лінгвістики туризмуAbstract
Все більше дослідників у галузі туризму та сфері туристичних досліджень використовують дискурс-аналіз як засіб критичного дослідження, коли стикаються з якісними або текстовими формами даних, такими як письмові документи, або візуальні матеріали, такі як фотографії, туристичні путівники та брошури. Такі дані часто відображають те, як група людей осмислює свій власний світ і світ інших людей, а також замислюються над ним. Однак існує багато різних типів аналізу дискурсу та багато різних способів, якими був розгорнутий дискурс-аналіз. У цій статті розглядаються дослідження вчених у сфері туризму до цього часу та стверджується, що багато дослідників використовували дискурс-аналіз в еклектронному стилі. Таким чином, стаття розрізняє контент-аналіз, простий текстовий аналіз, семіотичний аналіз та постструктуралістські форми дискурсу-аналізу, щоб забезпечити основу для використання іншими дослідниками туризму. Зокрема, стверджується, що дискурс-аналіз має продовжуватися шляхом визнання того, що всі тексти створюються інтертекстуально відносно до інших текстів, які, в свою чергу, вбудовані у відносини влади, які надають певні ступені авторитету. Таким чином, дискурсу-аналіз повинен розглядати тексти як опосередковані культурні продукти, які є частиною ширших систем знань. Стверджується, що дискурс-аналіз цікавить не тільки те, що знаходиться всередині самого тексту, але й те, що було опущено, і «таємні» значення, які не є очевидними. Використання дискурс-аналізу має означати розробку більш детального читання даних і, таким чином, додавати більш критичну перевагу до багатьох досліджень у сфері туризму. У цій статті прокладено шлях через широкий міждисциплінарний діапазон методологій дослідження, які часто зручно об'єднувати під терміном аналіз дискурсу. У статті проведено диференціацію між формами змістового, текстового, семіотичного та дискурсивного аналізу. Також наше дослідження намагалася продемонструвати, серед іншого, корисність аналізу дискурсу для розвитку більш критичної та рефлексивної перспективи у сфері дискурсивного аналізу.
References
Barnes, T. and Duncan, J. (1992). Introduction: Writing worlds. In Barnes, T. and Duncan, J. (eds.) Writing Worlds: Discourse, Text & Metaphor in the Representation of Landscape. London. Routledge.
Billig, M. (1997). The Dialogic Unconscious: Psychoanalysis, Discursive Psychology and the Nature of Repression. British Journal of Social Psychology, 36: 139-159.
Billig, M. (1999). Freudian Repression: Conversation Creating the Unconscious. Cambridge. Cambridge University Press.
Cheong, S-M, and Miller, M. (2000). Power and Tourism: A Foucauldian Observation. Annals of Tourism Research 27(2): 371-390.
Coleman, S. and CRANG, M. (2001). Tourism: Between Place and Performance. London. Berghahn.
Crang, M. (1997). Picturing Practices: Research through the Tourist Gaze. Progress in Human Geography 21: 359-373.
Dann, G. (1996b). The Language of Tourism. Wallingford. Cabi.
De Saussure, F. (1916). Course in General Linguistics. New York. McGraw.
Derrida, J. (1977). Of Grammatology. Baltimore. Johns Hopkins University Press.
Duncan, J. and Duncan, N. (1992). Ideology and Bliss: Roland Barthes and the Secret Histories of Landscape. In Barnes, T. and Duncan, J. (eds.) Writing Worlds: Discourse, Text & Metaphor in the Representation of Landscape. London. Routledge.
Echtner, C. (1999). The Semiotic Paradigm: Implications for Tourism Research. Tourism Management 20: 47-57
Feldman, M. (1995). Strategies for Interpreting Qualitative Data. London. Sage.
Fielding, N. and Lee, R. (1991). Using Computers in Qualitative Research. London. Sage.
Fiske, J. (1990). Introduction to Communication Studies. London. Routledge.
Foucault, M. (1972). The Archaeology of Knowledge. London. Routledge.
Graham, B., Ashworth, G. and Tunbridge, J. (2000). A Geography of Heritage. London. Arnold.
Goss, J. (1993). Placing the Market and Marketing Place: Tourist Advertising, 1972-92. Society and Space 11: 663-688.
Gregory, D. and Walford, R. (1989). Introduction: Making geography. In Gregory, D. and Walford, R. (eds.) Horizons in Human Geography. London: Macmillan.
Halewood, C. and Hannam, K. (2001). Viking Heritage Tourism: Authenticity and Commodification. Annals of Tourism Research 28(3): 565-580.
Hannam, K. (2002). Tourism and Development I: Globalisation and Power. Progress in Development Studies 2(3): 227-234.
Hawkes, T. (1977). Structuralism and Semiotics. London. Methuen.
Hollinshead, K. (1999). Surveillance of the Worlds of Tourism: Foucault and the Eye-of-Power. Tourism Management 20: 7-23.
Johnson, N. (1999). Framing the Past: Time, Space and the Politics of Heritage Tourism in Ireland. Political Geography 18: 187-207.
Marcussen, C. (1997). Marketing European Tourism Products via Internet/WWW. Journal of Travel and Tourism Marketing 6(3/4): 23–34.
Nietzsche, F. (1998). On the Genealogy of Moralities. Oxford. Blackwell.
Tribe, J. (1997). The Indiscipline of Tourism. Annals of Tourism Research 24(3): 638-657.
Tribe, J. (2000). Indisciplined and Unsubstantiated. Annals of Tourism Research 27(3): 809-813.
Tribe, J. (2002). The Philosophic Practitioner. Annals of Tourism Research 29(2): 338-357.
Urry, J. (1992). The Tourist Gaze. London. Sage.
Van Dijk, T. (1993). The Principles of Critical Discourse Analysis. Discourse and Society 4(2): 249-283.
Van Dijk, T. (1997). Discourse as Interaction in Society. In Van Dijk, T. (ed) Discourse as Social Interaction. London. Sage, pp.1-37.
Watts, M. (1993). Development I: Power, Knowledge, Discursive Practice. Progress in Human Geography 17(2): 257-272.
Weber, R. (1990). Basic Content Analysis. London. Sage.
Weitzman, E. and Miles, M. (1995). Computer Programme Analysis for Qualitative Data. London. Sage.
