ФОРМУВАННЯ КОНЦЕРТМЕЙСТЕРСЬКИХ УМІНЬ І НАВИЧОК У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Keywords:
концертмейстер, концертмейстерське мистецтво, музично-виконавська творчість, фортепіанна фактура, фортепіанна техніка, піаністична майстерність, виконавські уміння і навичкиAbstract
Професія акомпаніаторів залишається престижною і затребуваною на ринку праці. Це пов'язано з тим, що хороший концертмейстер – це унікальне поєднання таланту і школи. Сьогодні ставка концертмейстера є в кожному навчальному музичному закладі, в театрах, оркестрах, концертних організаціях. Велика кількість виконавці хочуть працювати з особистими акомпаніаторами, які добре знають їх манеру і виконавські можливості. Ось чому за хороших фахівців часто йде полювання і боротьба. Важливість підготовки висококваліфікованих концертмейстерів в мистецьких закладах вищої освіти є пріоритетним. Автором було розглянуто поняття «піаністична майстерність» та її вплив на подальшу професійну діяльність майбутнього концертмейстера. Були проаналізовані поняття «музично-виконавське мистецтво» і «фортепіанна фактура», які є основними невід'ємними складовими розвитку піаніста-концертмейстера.
На основі вивчення галузевої літератури були окреслені основні складові підготовки майбутнього концертмейстера, а саме: навички володіння фортепіанною технікою, музично-виконавська інтерпретація, ерудиція, високі моральні якості, широкий культурний світогляд, психолого-педагогічна підготовка, ґрунтовні музично-теоретичні знання, розвиток педагогічних і музичних здібностей, уміння та навички у методичній і виконавській сферах. Були розглянуті дослідження українських науковців, які в своїх дослідженнях окреслили зміст, організаційні форми, методи, цілі концертмейстерської діяльності. Окреслили важливість піаністичної культури, яка є вагомою складовою у розвитку піаніста-акомпаніатора.
В статті висвітлюються основні складові підготовки майбутнього концертмейстера, розвиток його професійних умінь і навичок. Окреслюється певний спектр задач і методів при роботі з інструменталістами, вокалістами, хором.
References
Гилельс Э. Музыка и линия наибольшего сопротивления // Советская музыка. 1964. – №2. С. 7–11.
Гофман И. Фортепианная игра. Ответы на вопросы о фортепианной игре. М.: Музгиз, 1961. 224 с.
Инюточкина Н. В. Феномен пианиста- концертмейстера. Харьков, 2010. 67 с.
Касимов, В. Г., Трефілов, В. П. Концертмейстерський клас: Навчальна програма для студентів. – Глазов: ГДПІІМ, 2002. – 15 с.
Касьяненко Л. О. Робота піаніста над фактурою: Посібник по вивченню виконавської інтерпретації фактури фортепіанного твору. К., НМАУ, 2003. 168 с.
Кирнарская Д. К. Музыкальные способности / Д. К. Кирнарская. М.: Таланты – 21 век. 2004. 493с.
Кубанцева Е. И. Концертмейстерский класс. Учеб. пос. для студ. пед. вузов и средних проф. учеб. заведений. М.: Академия, 2002. 192 с.
Мильштейн Я. И. Вопросы о теории и истории исполнительства. М.: Союз композиторов, 1983. 262 с.
Михайличенко О. В. Основи загальної та музичної педагогіки: теорія та історія : навч. посіб. для студ. муз. спец. Суми : Наука, 2004. 210 с.
Молчанова Т. О. Мистецтво піаніста-концертмейстера у культурно-історичному контексті: історія, теорія, практика: Монографія. Львів: Нац. муз. акад. ім. М. В. Лисенка. Львів, 2015. 557 с.
Повзун Л. І. Нова ансамблева гетерофонія: домра-фортепіано. Погляд концертмейстера. Навчальний посібник. Одеса: Фотосинтетика, 2008. 110 с.
Повзун Л. Наукові і художні аспекти мистецької діяльності піаніста-концертмейстера: автореф. ... дис. канд. мистецтвознавства за спец. 17. 00. 03. - музичне мистецтво). Київ; Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України. 2005. 23 с.
Самойленко А. И. Жанр-стиль как парная категория музыкальной культурологии / А. Самойленко // Соціально-педагогічні аспекти професійного навчання: Проблема сучасного мистецтва : [зб. наук. праць]. К. : Науковий світ, 2002. С. 98-106.
Скребкова-Філатова М. С. Фактура в музиці: Художні можливості. Структура. Функції. М.: Музика, 1985. 285 с.
Юцевич Ю. Є. Музика: словник-довідник музичних термінів. Тернопіль, 2003. 404 с.
