Formation of imaginative thinking in the educational process of training instrumental musicians

Authors

DOI:

https://doi.org/10.46299/j.isjel.20240303.04

Keywords:

imaginative thinking, instrumentalist musician, musical art, guitar art, performance skill of a musician

Abstract

The publication examines the process of formation of imaginative thinking in the educational process of training instrumental musicians. It was found that figurative thinking is critically important for instrumental musicians, as it allows them to better understand and convey the emotional content of musical works. This contributes to a more expressive and individual performance. It has been observed that the use of various methods, such as visualization, auditory training and associative thinking, has a positive effect on the development of imaginative thinking in students. These methods help students better visualize musical images and scenes, which promotes their creative self-expression. It is understood that taking into account the individual characteristics of students is a key factor in the learning process. Personalization of curricula can provide more effective development of imaginative thinking, taking into account the unique needs and abilities of each student. It has been proven that the study of the influence of the cultural context on the formation of imaginative thinking is important for the creation of versatile and culturally enriched educational programs. Different cultural traditions and musical styles can provide students with unique perspectives and approaches to creative thinking. It was determined that the work on the artistic image of a musical piece in the educational process of training an instrumental musician involves a certain stage. Thus, applicants must move in the understanding of artistic imagery from the simple to the complex, purposefully and consciously master the ability to embody the artistic image of a musical work by means of musical expressiveness. It is highlighted that in the conditions of existing differentiation of numerous types of socio-cultural activity, it is fair to state the synthetic nature of the artistic image, the fusion and coherence of polar principles in it. The artistic image is a central system-forming concept for various types of arts, a special, emotional, natural and extremely productive way of knowing the real reality in the system of personality education.

References

Бай, Ю. М. (2022). Художні й утилітарні (прикладні) переживання у музично-виконавській діяльності: монографія. Умань: Сочінський М. М.

Бєлікова, В. В. (2011). Інтерпретація як основа музично-виконавської творчості. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство, (2), 72–78.

Борисова, Т. В. (2023). Особливості роботи над художнім образом музичного твору в класі «Хорового диригування». Педагогічна освіта: теорія і практика, (34), 175–187.

Волкомор, В. В. (2020). Музична інтерпретація в контексті мистецтва звукозапису. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, (4), 155–159.

Гуменюк, Т. (2010). Філософсько-методологічні засади музичної естетики. Культурологічна думка, (2), 36–43.

Єргієв, І. Д. (2023). Створення образу у творчості музиканта-виконавця як проблема художньої цілісності. У Проблеми музичного виконавства в умовах сучасної мистецької освіти: матеріали IV Міжнародної науково-практичної онлайн-конференції (с. 11–18). Умань: Візаві.

Котляревська, О. І. (2015). Метафорична природа поняття «смисл» як передумова варіантності музикознавчої інтерпретації. Музичне мистецтво і культура: Науковий вісник Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової, (18), 196–204.

Москаленко, В. (2013). Лекції з музичної інтерпретації: навчальний посібник. Київ.

Нагай, Б. (2017). Сутність художнього образу в музичному мистецтві. Актуальні питання гуманітарних наук, (17), 93–100.

Ніколаєвська, Ю. В. (2021). Нові виміри музикознавства ХХІ століття: досвід моделювання інтерпретативної теорії музичної комунікації. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, (131), 8–25.

Потоцька, О. В. (2016). Виконавський аналіз музичного твору як необхідна складова інтерпретаторської діяльності. Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури, (36), 235–245.

Салій, В. (2013). Сутність художнього образу та особливості його прояву у музичному мистецтві. Актуальні питання гуманітарних наук, (5), 126–133.

Самойленко, О. І. (2020). Психологія мистецтва: сучасні музикознавчі проекції. Одеса: Видавничий дім «Гельветика».

Ткаченко, А. В. (2016). Художній образ як ключове поняття в естетичному вихованні. Наука і освіта, (12), 63–67.

Щербак, І. В. (2012). Технологія розкриття художнього образу музичного твору баяністом-акордеоністом. Збірник наукових праць, (12), 447–452.

Published

2024-06-01

How to Cite

Kovalenko, A. (2024). Formation of imaginative thinking in the educational process of training instrumental musicians. International Science Journal of Education & Linguistics, 3(3), 30–37. https://doi.org/10.46299/j.isjel.20240303.04

Issue

Section

Theory, practice and methods of education