Structural characteristics of the English cyber security terms in the film discourse
DOI:
https://doi.org/10.46299/j.isjel.20250402.06Keywords:
term, cyber security, discourse, film discourse, structural analysis, one-component terms, multi-component termsAbstract
The article is devoted to identifying the structural characteristics of English-language terms of cybersecurity in the film discourse and establishing their quantitative ratio in it. A review of the concept of discourse and film discourse in the linguistic literature is carried out, the available works on this topic are analyzed, methods of studying the above-mentioned terms in the English-language film discourse are described and their structural analysis is carried out. The results of the study are presented and prospects for further scientific research in this area are presented. We consider the film discourse as an interactive linguistic and extra-linguistic unit that combines verbal and non-verbal elements of communication in the context of cinema as a means of implementing the author's intention of influencing the viewer. A term is any individual word or verbal formation represented by an information and cognitive structure denoting a professional concept, and designed to meet the specific needs of communication in the industry of a particular profession. Cybersecurity is the protection of the vital interests of man and citizen, society and the state when using cyberspace. The methodological basis for the study of cybersecurity terminology in the film course is formulated on the basis of the works of Ukrainian and foreign researchers. The studied terms are represented by one-component, two-component and multi-component terms, among which two-component (58%) prevail, one-component ones make up about a third of the studied terms (33%). Among the one-word terms, simple ones dominate, which make up a fifth of the analyzed material. Derivatives and compound one-word terms make up 10% each. The analyzed English-language terminology of cybersecurity in the film discourse is mainly (61%) built on a noun basis. Verb terms make up 35.8%, which indicates the importance for the plot of carrying out professional actions to protect the Internet network from unauthorized entry.References
Krysanova, T. (2019) Constructing negative emotions in cinematic discourse: a cognitive-pragmatic perspective. Cognition, Communication, Discourse. 19. 55–77. doi:10.26565/2218-2926-2019-19-04
Лавріненко, І.М. (2012). Критерії класифікації кінодискурсу. Вісник ХНУ. 1003. 41–44.
Гридасова, О.І. (2014). Кінодискурс як об’єкт навчання кіноперекладу. Вісник Житомирського державного університету. 2 (74). 102–107.
Щербак, О. (2022). Кінодискурс як дворівнева система складників: функційний погляд. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe. 3(6). 175-181. DOI: 10.15804/PPUSN.2022.03.19
Лавріненко, І.М. (2011). Стратегії і тактики зміни комунікативних ролей у сучасному англомовному кінодискурсі (Автореферат кандидатської дисертації) Харк. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. Харків, Україна.
Glossary of Cyber Security Terms. Retrieved from https://csrc.nist.gov/glossary/term/cybersecurity
Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» № 2163-VIII від 5 жовтня 2017 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19
Вакуленко, М. О. (2010). Термін і термінологія: основні положення та методи дослідження. Проблеми семантики слова, речення та тексту. 25. 52–68.
Вознюк, Ю.О. (2019). Семантична деривація в терміносистемі видавничо-поліграфічної справи. Термінологічний вісник. 22–33. Retrieved from https://iul-nasu.org.ua/pdf/termvisnik/terv_2019_5_22.pdf
Медведь, М.М. (2020). Структура, семантика і функціонування термінів видавничо-поліграфічної справи (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук) 10.02.01. Ужгородський національний університет. Ужгород, Україна. Retrieved from URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/52487/1/МЕДВЕДЬ%20М.%20М.%20Структура,%20семантика%20і%20функціонування%20термінів.pdf
Іващенко, В. Л. (2018). Сучасне українське теоретичне термінознавство: віхи становлення. Слов’янське термінознавство кінця ХХ – початку ХХІ століття. Київ: Знання. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/331843082
Д’яков, А.С., & Кияк, Т.Р., & Куделько, З.Б. (2000). Основи термінотворення: Семантичний та соціолінгвістичний аспекти. Київ. KM Academia.
Єсипенко, Н. Г. (2015). Антрополінгвістичний аспект метафоризації термінів. Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. 40. 84-87. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npkpnu_fil_2015_40_22.
Кізіль, М. А. (2016). Структурно-семантичні та соціофункціональні параметри метатерміносистеми англійської мови сфери комп’ютерних технологій (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук). Запорізький національний університет, Запоріжжя, Україна.
Кухарчин, М. (2018). Семантична деривація в українській біологічній термінології. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук). Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна. Retrieved from https://chtyvo.org.ua/authors/Kukharchyshyn_Mariia/Semantychna_deryvatsiia_v_ukrainskii_biolohichnii__terminolohii.pdf
Сапожник, І.В. (2007). Номінативно-когнітивні та семантико-дискурсивні характеристики термінів комерційного права в сучасній англійській мові. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук). Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Чернівці, Україна.
Суродейкіна, Т.В. (2008). Лінгвокогнітивні та дискурсивні характеристики англомовної мистецтвознавчої термінології (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук). Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Чернівці, Україна.
Янковець. О. В. (2021). Англійська прикордонна термінологія: структурно-семантичний, когнітивний і функціональний аспекти (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук). Чернівці, Україна.
Ullmann, S. (1957). The Principles of Semantics. Oxford: Blackwell.
Coseriu, E. (1983). Synchrony, Diachrony and History. München: Wilhelm Fink Verlag.
Hall, R. A. (1950). Leave Your Language Alone! Ithaca, NY: Cornell University Press.
Lyons, J. (1968). Introduction to Theoretical Linguistics. Cambridge: Cambridge University Press.
Marchand, H. (1969). The Categories and Types of Present-Day English Word-Formtion. München: C. H. Beck.
Bloomfield, L. (1933). Language. New York: Holt, Rinehart & Winston.
Booij, G. (2012). The Grammar of Words: An Introduction to Linguistic Morphology. Oxford: Oxford University Press.
Pinker, S. (1999). Words and Rules: The Ingredients of Language. New York: Basic Books.
Ніколіч, І. (2023). Номінація термінів кібербезпеки в сучасній українській літературній мові. Філологічний часопис. 2. 31-40.
Ботвин, Т. М. (2022). Щодо англомовної термінологічної системи сектору кібербезпеки України в умовах воєнного стану: аналіз дефініцій. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика, 33(6), 90-95.
Волобоєва, Н. В. (2017). Особливості перекладу термінів із кібербезпеки. Вісник Одеського національного університету. Серія: Філологія, 22(2), 41-45.
Донова, Х. А. (2025). Особливості використання абревіатур в іспанській мові у сфері «кібербезпека» (на матеріалі дискурсу соціальних мереж Мексики). International Science Journal of Education & Linguistics, 4(1), 99–104. DOI: 10.46299/j.isjel.20250401.10
Kozloff, S. Overhearing Film Dialogue. Berkeley; Los Angeles: University of California Press, 2000. 332 p.
Jaeckle, J. (2013). Film Dialogue. London; New York: Wallflower Press.
Dynel, M. (2017). (Im)politeness and telecinematic discourse / M. A. Locher and A. H. Jucker (eds.). Pragmatics of Fiction. Berlin–Boston: De Gruyter Mouton, 455–487. DOI: 10.1515/9783110431094-015
Крисанова, Т. А. (2014). Основні підходи до розуміння поняття «кінодискурс». Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 4. 98-102.
Крисанова, Т. А. (2020). Мультимодальна актуалізація негативних емоцій в англомовному кінодискурсі. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов. 92. 16-22.
Мельник, М. Є. (2014). Кінотекст як особливий тип дискурсу. Сучасні дослідження з іноземної філології. 12. 123–127.
Гайданка, Д. В. (2018). Оказіональне словотворення у сучасному англомовному кінодискурсі: лінгвокогнітивний і комунікативно-когнітивний аспекти. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук). Запоріжжя, Україна.
Цехмістрова, Г. С. (2004). Основи наукових досліджень: навч. посіб. Київ: Видавн. Дім «Слово».
Запоточна, Л. І. (2017). Методи дослідження англійських медичних термінів фахової мови кардіології. Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. 3(15). 56-59. DOI: 10.24061/2411-6181.3.2017.77.
Петрина, О. С. (2016). Формування та функціонування англомовних та українських терміносистем банківської сфери (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук). Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. Львів, Україна.
Карпенко, Ю. О. (2006). Вступ до мовознавства: Підручник. Київ: ВЦ Академія, 2006.
Цимбал, Н. А. (2019). Методи лінгвістичних досліджень: навчальний посібник. Уманський держ. пед. ун.-т. імені Павла Тичини, Умань: Візаві..
Mr. Robot Transcripts. Retrieved from https://transcripts.foreverdreaming.org/viewforum.php?f=303
Жовтяк, В. А. (2024). Структурні особливості англомовних термінів кібербезпеки. Закарпатські філологічні студії. Т. 1, 34. 79–84. Retrieved from http://zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/34/part_1/15.pdf
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright (c) 2025 Vladyslav Zhovtiak
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
