КРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ КОРОВ’ЯЧОГО МОЛОКА НА ОРГАНІЗМ ДОРОСЛОЇ ЛЮДИНИ В СВІТЛІ СУЧАСНИХ КЛІНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.46299/j.isjea.20260505.01Keywords:
коров’яче молоко, лактозна непереносимість, А1-бета-казеїн, бета-казоморфін-7, ІФР-1, онкологічний ризик, акне, ферментовані молочні продукти, рослинні альтернативи, доказова медицинаAbstract
У статті узагальнено результати критичного аналізу сучасних мета-аналізів, зонтичних оглядів та рандомізованих клінічних досліджень (2022–2025 рр.) щодо впливу коров’ячого молока на організм дорослої людини. Актуальність теми зумовлена суперечністю між традиційними дієтологічними рекомендаціями щодо щоденного споживання молока та накопиченою доказовою базою, яка свідчить про потенційні ризики для значної частини дорослого населення. Систематизовано шість ключових аспектів негативного впливу: (1) лактозна непереносимість як фізіологічна норма — за даними The Lancet Gastroenterology & Hepatology, близько 68% дорослого населення світу мають певний ступінь лактозної мальабсорбції; (2) роль А1-бета-казеїну та бета-казоморфіну-7 (BCM-7) — опіоїдного пептиду, що утворюється виключно з А1-казеїну при травленні і активує µ-опіоїдні рецептори, спричиняючи системне запалення та порушення ШКТ; (3) зв’язок споживання молока з онкологічними ризиками, зокрема раком передміхурової залози (RR 1,02–1,68 за даними British Journal of Nutrition, 2023) та зниженим ризиком раку легень, молочної залози і яєчників у осіб з лактозною непереносимістю (Університет Лунд); (4) вплив інсуліноподібного фактора росту-1 (ІФР-1), рівень якого підвищується в середньому на 13,8 нг/мл при споживанні молока, стимулюючи клітинну проліферацію; (5) неоднозначні серцево-судинні ефекти незбираного молока, підтверджені зонтичним оглядом MDPI Nutrients (2025); (6) акнегенний потенціал — мета-аналіз 78 529 осіб (Nutrients, 2018) зафіксував підвищення ризику вугрової хвороби при споживанні будь-яких форм молока (OR 1,22–1,36). Поряд із ризиками, систематизовано доведені корисні властивості ферментованих молочних продуктів: йогурт знижує ризик цукрового діабету 2-го типу на 14% (BMJ, 2016), кефір покращує α-різноманіття кишкового мікробіому та знижує маркери системного запалення (Frontiers in Nutrition, 2022). Встановлено, що молоко А2 демонструє значно кращу переносимість, ніж А1 (Ho et al., EJCN, 2019). Представлено консолідовані позиції провідних міжнародних дослідників (Гарвард, Університет Лунд, TU Munich) та підтверджених українських фахівців у галузі гастроентерології та нутриціології. Встановлено, що систематичне щоденне вживання незбираного коров’ячого молока А1 дорослими не є науково обґрунтованою рекомендацією з позицій сучасної доказової медицини. Запропоновано регуляторний механізм запровадження обов’язкового маркування молока за типом бета-казеїну (А1/А2) в Україні шляхом доповнення стандарту ДСТУ 2662:2018.References
ДІЛА — Клінічна лабораторна мережа (Україна). (2024). Користь та шкода молока. https://dila.ua/blog/koryst-ta-shkoda-moloka.html
Storhaug, C. L., Fosse, S. K., & Fadnes, L. T. (2017). Country, regional, and global estimates for lactose malabsorption in adults: a systematic review and meta-analysis. The Lancet Gastroenterology & Hepatology, 2(10), 738–746. https://doi.org/10.1016/S2468-1253(17)30154-1
Zhao, Z., Wu, D., Gao, S., Zhou, D., Zeng, X., Yao, Y., Xu, Y., & Zeng, G. (2023). The association between dairy products consumption and prostate cancer risk: a systematic review and meta-analysis. British Journal of Nutrition, 129(10), 1714–1731. https://doi.org/10.1017/S0007114522002380
Vasconcelos, A., Santos, T., Ravasco, P., & Neves, P. M. (2019). Milk and dairy product consumption and prostate cancer risk and mortality: An overview of systematic reviews and meta-analyses. Journal of the American College of Nutrition. https://doi.org/10.1016/j.jnucmed.2019
Mazur, P., & Banaś, K. (2024). How dairy food affects prostate cancer — a literature overview. Quality in Sport, 20, 54105. https://doi.org/10.12775/QS.2024.20.54105
Ji, J., Sundquist, J., & Sundquist, K. (2015). Lactose intolerance and risk of lung, breast and ovarian cancers: aetiological clues from a population-based study in Sweden. British Journal of Cancer, 112, 149–152. https://doi.org/10.1038/bjc2014544
Kakkoura, M. G., Du, H., Murgia, M., et al. (2022). Dairy consumption and risks of total and site-specific cancers in Chinese adults: an 11-year prospective study of 0.5 million people. BMC Medicine, 20, 134. https://doi.org/10.1186/s12916-022-02330-3
Romo Ventura, E., Konigorski, S., Rohrmann, S., et al. (2020). Association of dietary intake of milk and dairy products with blood concentrations of insulin-like growth factor 1 (IGF-1) in Bavarian adults. European Journal of Nutrition, 59(4), 1413–1420. https://doi.org/10.1007/s00394-019-01994-7
Ryguła, I., Pikiewicz, W., & Kaminiów, K. (2024). Impact of diet and nutrition in patients with acne vulgaris. Nutrients, 16(10), 1476. https://doi.org/10.3390/nu16101476
Borén, J., Chapman, M. J., Krauss, R. M., et al. (2020). Low-density lipoproteins cause atherosclerotic cardiovascular disease: pathophysiological, genetic, and therapeutic insights — a consensus statement from the European Atherosclerosis Society Consensus Panel. European Heart Journal, 41(24), 2313–2330. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz962
Grimsrud, T. K., et al. (2025). Low-fat and whole milk consumption in relation to cardiovascular disease–related and all-cause mortality: a prospective cohort study in 3 Norwegian counties. American Journal of Clinical Nutrition. https://doi.org/10.1016/j.ajcnut.2025.07.035
Abuomar, O., et al. (2025). Dairy consumption and risk of cardiovascular and bone health outcomes in adults: An umbrella review and updated meta-analyses. Nutrients (MDPI), 17(17), 2723. https://doi.org/10.3390/nu17172723
Akyil, S., Winkler, S., Meyer, D., Kiesswetter, E., Kussmann, M., Schwingshackl, L., & Hauner, H. (2025). Association between dairy intake and multiple health outcomes: a scoping review of systematic reviews and meta-analyses. European Journal of Clinical Nutrition. https://doi.org/10.1038/s41430-025-01639-5
Juhl, C. R., Bergholdt, H. K. M., Miller, I. M., Jemec, G. B. E., Kanters, J. K., & Ellervik, C. (2018). Dairy intake and acne vulgaris: a systematic review and meta-analysis of 78,529 children, adolescents, and young adults. Nutrients, 10(8), 1049. https://doi.org/10.3390/nu10081049
Adebamowo, C. A., Spiegelman, D., Danby, F. W., Frazier, A. L., Willett, W. C., & Holmes, M. D. (2005). High school dietary dairy intake and teenage acne. Journal of the American Academy of Dermatology, 52(2), 207–214. https://doi.org/10.1016/j.jaad.2004.08.007
Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області. (2020). Молочні та молоковмісні продукти. Користь чи шкода? https://consumerhm.gov.ua/1772
Досенко, В. Є. (2019, 3 липня). Диявольське молоко: що не так з молочними продуктами, які ми вживаємо [Інтерв’ю]. Українська правда. Життя. https://life.pravda.com.ua/health/2019/07/3/237404/
Досенко, В. Є. (б.р.). Молоко А2 найбільш безпечне для організму людини за сучасними уявленнями [Виступ на XIII Міжнародному Молочному конгресі]. https://milkua.info/uk/post/moloko-a2-najbils-bezpecne-dla-organizmu-ludini-za-sucasnimi-uavlennami-viktor-dosenko
Woodford, K. (2009). Devil in the milk: Illness, health and the politics of A1 and A2 milk. Chelsea Green Publishing.
Федорченко, Л. В. (2024). [Коментар для «Української правди. Життя»]. https://life.pravda.com.ua/health/yak-vinikaye-i-proyavlyayetsya-neperenosimist-laktozi-305598/
Чернишова, О. В. (2024, квітень). Що таке непереносимість лактози [Медичний огляд]. ОН Клінік. https://onclinic.ua/blog/recepty-neperenosimost-laktozy-kak-proyavlyayetsya-i-mozhno-li-ot-neye-izbavitsya
Квіт, Х. (б.р.). Непереносимість лактози: симптоми і поради лікаря. Medicover. https://medicover.ua/blog/laktozna-neperenosymist.html
Лівінська, О. (б.р.). Що треба знати про норми споживання молочних продуктів і проблеми із засвоєнням лактози. МОЗ України. https://moz.gov.ua/uk/scho-treba-znati-pro-normi-spozhivannja-molochnih-produktiv-i-problemi-iz-zasvoennjam-laktozi
Скиталінська, О. І. (б.р.). Здорове харчування: на старт! [Матеріали онлайн-конференції]. https://glavcom.ua/publications/331872-oksana-skitalinska-zdorove-harchuvannja-na-start.html
Самойленко, Н. О. (б.р.). Вплив молочних продуктів на метаболізм та інсулінорезистентність. samoylenko.com.ua
Фус, С. В. (б.р.). Чи можна пити молоко? Погляд експерта на інсулінорезистентність та набряки. facebook.com
Мартинчук, О. А. (б.р.). Харчова непереносимість та функціональні розлади травлення: сучасні протоколи діагностики. dietitians.org.ua
Ho, S., Woodford, K., Kukuljan, S., & Pal, S. (2019). Comparative effects of A1 versus A2 beta-casein on gastrointestinal measures: a blinded randomised cross-over pilot study. European Journal of Clinical Nutrition, 73, 393–400. https://doi.org/10.1038/s41430-018-0277-7
Drouin-Chartier, J. P., Brassard, D., Tessier-Grenier, M., et al. (2016). Systematic review of the association between dairy product consumption and risk of cardiovascular-related clinical outcomes. Advances in Nutrition, 7(6), 1026–1040. https://doi.org/10.3945/an.115.011403
Guo, J., Astrup, A., Lovegrove, J. A., et al. (2017). Milk and dairy consumption and risk of cardiovascular diseases and all-cause mortality: dose-response meta-analysis of prospective cohort studies. European Journal of Epidemiology, 32(4), 269–287. https://doi.org/10.1007/s10654-017-0243-1
Bourrie, B. C. T., Willing, B. P., & Cotter, P. D. (2016). The microbiota and health promoting characteristics of the fermented beverage kefir. Frontiers in Microbiology, 7, 647. https://doi.org/10.3389/fmicb.2016.00647
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright (c) 2026 Богдан Сергійович Бондар, Олександра Володимирівна Красовська
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
